Барбарис звичайний (Berberis vulgaris L.) — ягідна рослина з родини барбарисових. В дикому вигляді зустрічається рідко. Занесений до Червоних Книг в багатьох країнах.
Кущ висотою 1 - 2,5 м, розлогий, гіллястий. Листки чергові, тонкі, обренено-яйцевидні. Суцвіття довжиною до 6 см, пониклі. Квітки жовті, діаметром до 7 см, цвітуть в червні.
Плід - ягода видовженої форми, довжиною 0,5 - 1,2 см, з 1, або двома насінинами. Шкірочка яскраво-червона. М'якоть кисла на смак. Плоди дозрівають в вересні, їх споживають в свіжому вигляді, а також переробляють на варення, соки, сушать. З плодів барбарису готують мармелади, вина, лікери та інші настоянки, приправи до м'ясних страв та до плову. З сушених листків барбарису заварюють чай.
Барбарис використовують в першу чергу як ягідну, а також декоративну та медоносну культуру. Як декоративна культура він добре виглядає в ландшафтних композиціях, підходить для створення живоплотів. Молоді висушені пагони, висушене листя та кору використовують в народній медицині.
Насіння потребують стратифікації протягом 1 - 2 місяців у вологому перліті або піску при температурі 1 - 5 С°. Схожість насіння, за умови правильно проведеної стратифікації становить 80 - 90%.