Павловнія Форчуна

Павловнія Форчуна (Paulownia fortunei) — вид павловнії родом з Китаю. В природі зустрічається в лісах та на рівнинах Китаю, рідше на в Тайвані, Лаосі та Вьєтнамі, в високогірних районах, на висотах до 2000 м над рівнем моря.

Дерево висотою до 30 м. Крона конусовидна. Стовбур прямий, високий, діаметром до 2 м. Кора сіро-коричнева, на молодих пагонах з жовтувато-коричнюватим опушенням. Листки діаметром до 20 см, яйцевидно-серцевидної форми, знизу опушені, з віком майже голі. Суцвіття - китиці довжиною до 25 см. Квітки трубчасто-лійковидні, довжиною до 8 - 12 см, світло-фіолетові. Плід - продовгувата коробочка, довжиною 6 - 10 см. Насіння крилатки, діаметром з крилом 6 - 10 мм.

Павловнія Форчуна віддає перевагу родючим, вологим ґрунтам, на сухих зростає повільно, до складу і кислотності грунту не вимогливих. Вітростійкість низька, стовбур і гілки павловнія дуже ламкі. Морозостійкість нижче середньої, витримує пониження температури до -12 С°. Верхівки павловнії Форчуна взимку підмерзають. Стійкість до грибкових захворювань висока. Стійкість до ураження шкідниками низька.

Використовується як декоративне дерево в одиночних і групових посадках в садах і парках, в міському озелененні. Завдяки дуже красивому вигляді в період цвітіння ідеально підходить для висадки декоративних алей. Як технічне дерево використовується рідко, оскільки поступається темпом росту та морозостійкістю перед гібридами. Враховуючи низьку морозостійкість рекомендується до посадки лише в південних областях України.