Вільха сіра (Вільха біла)

Вільха сіра, або Вільха біла (Alnus incana) - листопадне дерево родини березових (Betulaceae). Вільха сіра поширена в Європі, Малій Азії та Північній Африці. В Україні розповсюджена в Карпатах та на Закарпатті. Росте на вологих та заболочених ділянках, біля боліт, біля річок та озер, на узліссях, серед чагарників, утворює чагарникові зарослі.

Ботанічний опис

Дерево або кущ висотою 5 - 15 м. Крона округла. Молоді гілки опушені. Листки яйцевидно-округлі або яйцевидно-еліпсовидні, по краю пилчасті, на вершині загострені, зверху гладенькі, зелені, знизу опушені, сіруваті. Тичинкові квітки дрібні, складаються з чотирьох-роздільної оцвітини, з чотирма тичинками з жовтими пильовиками; на три квітки є одна п'яти-лопатева приквіткова лусочка. Маточкові сережки - по 3 - 8 на безлистих ніжках. Цвіте ранньою весною, до появи листя, в квітні - травні. Плід - маленький горіх 2-3 мм завдовжки і 2-2,5 мм шириною, розташований в суплідді, яке розвивається із зеленої жіночої сережки, до осені стаючи темно-червонувато-бурим, яйцевидний, майже округлий, з сильно приплюснутою, прямою або слабовиїмчатою основою. Плоди розповсюджуються вітром або падаючи на сніг або в воду, несуться течією струмків і річок. Плоди дозрівають в жовтні. Темп росту швидкий.

Використання

Вільха сіра використовується як декоративне дерево для озеленення території біля водойм, для засадження берегів річок, ставків, озер, прибережних схилів, для засадження заболочених ділянок та ділянок з низьким рівнем грунтових вод. 

Умови та догляд

Вільха сіра потребує родючих, вологих грунтів. До складу грунтів невибаглива. Добре росте на заболочених та частково підтоплених ділянках. Висаджувати рекомендується на сонячних ділянках або в напівтіні. Посухостійкість низька. Морозостійкість висока. Зона морозостійкості USDA 4 (-28,9° -34,4°).