Ожина

Ожина - кущові напівсланкі ягідні рослини роду Рубус (Rubus), підроду (Eubatus). Рослини ожини мають потужну кореневу систему і потужні довгі сланкі або частково прямостоячі пагони, довжиною до 5 м. Пагони всіх видів ожини, на відміну від багатьох культурних сортів покриті гострими шипами. Плоди - ягоди, темно-синього кольору, вкриті восковим нальотом. Ягоди ожини, а також і листя володіють лікувальними властивостями і здавна використовувалися в народній медицині.

У природі існує близько сотні різних видів і підвидів ожини. Ще більше існує її культурних сортів. Вперше ожину окультурили в США. Спочатку всі сорти культурної ожини як і дикі її родичі характеризувалися присутністю гострих шипів, пізніше були виведені і безколючкові сорти ожини. Ще пізніше почали виводити ремонтантні сорти, а також різні гібриди ожини з малиною.

Вирощувати садову ожину рекомендується на добре дренованих суглинистих грунтах, на сонячних ділянках. Практично всі сорти, за невеликим винятком, потребують підв'язки на шаплери. Сорти з середньої морозостійкістю необхідно на зиму знімати з шпалер і накривати снігом під час сильних морозів. Життєвий цикл пагонів ожини 2 роки, плоди утворюються на торішніх пагонах, за винятком ремонтантних сортів ожини. Дворічні пагони після збору врожаю обрізають. Всі сорти і види ожини самоплідні, тобто не потребують обпилювачів.

Ягоди ожини вживають в свіжому вигляді, заморожують, використовують для приготування джемів, компотів, сиропів, вин, безалкогольних напоїв, мармеладів, екстрактів, а також їх сушать. Ягоди ожини містять цукри, саліцилову, лимонну та винну кислоту, вітамін С, вітамін Е, каротин, дубильні речовини, мінерали.